Припинити провокативне прославляння підрозділу "Беркут". Заява Музею Майдану

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності виступив з офіційною заявою «щодо провокативних дій, які загрожують національній безпеці та нівелюють засадничі цінності правової суверенної держави»

 
Бійці спецпідрозділу "Беркут" на вулиці Михайла Грушевського в Києві під час Євромайдану
Reuters

Музей Майдану відреагував на відкриття на Черкащині музейної експозиції, присвяченої спецпідрозділу "Беркут".

У спеціальній заяві там нагадали про роль "Беркуту" у протистоянні на Майдані у 2013-2014 рр.

"Нагадуємо, що саме цей спецпідрозділ МВС України здійснив жорстоке побиття мирних протестувальників у листопаді 2013 року, що спричинило вихід на вулиці мільйонів громадян із вимогою покарання винних і дало початок Революції Гідності.

Нагадуємо про прицільну стрільбу по протестувальниках на вулиці Михайла Грушевського в січні 2014 року, зокрема по журналістах, які виконували службові завдання у спеціально маркованих жилетах. Про кадри знущання та тріумфального фотографування своїх жертв. Про світлошумові гранати з доданим до них шротом для максимального ураження протестувальників там само, на Грушевського.

Нагадуємо про те, як 18 лютого "Беркут" пліч-о-пліч із бандитами злагоджено нападав, як нівечив і вбивав беззбройних громадян.

Нагадуємо про тисячі поранених пострілами з травматичної та вогнепальної зброї й потерпілих унаслідок застосування гранат, газів або жорстокого побиття, про викрадення громадян із лікарень і дальше катування їх у міліцейських відділках.

Нагадуємо врешті про Небесну Сотню – жоден із загиблих не був бойовиком, не мав зброї, і єдиною причиною їх загибелі була участь у протесті з вимогою зупинити свавілля влади, захистити державну незалежність України та її демократичне майбутнє. Нагадуємо про цинізм дій спецпризначенців та специфічний "почерк" прицільного вогню на ураження стосовно беззбройних мітингувальників.

Боротьба з протестувальниками неодноразово супроводжувалася наругою над державним прапором і державною мовою, в чому також виявлявся антидержавний та антинародний характер тогочасних силових структур" - йдеться у заяві Музею.

Музей Майдану готовий надати межирицькому музею, де відкривалась виставка про "Беркут", "докази злочинного характеру дій силовиків із метою ліквідації мирного протесту".

Також меморіальний комплекс-музей Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності закликав Державне бюро розслідувань і Службу безпеки України перевірити факти щодо вшанування "Беркуту", надати їм юридичну оцінку та вжити відповідні заходи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.