16 травня відбудеться Ніч історії Глухова

Сьома «Ніч історії Глухова» буде проходити онлайн на каналі YouTube

Першу лекцію майбутньої Ночі, "Легенди козацької України", буде читати професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлєва. Тетяна є визнаним фахівцем з історії України Нового часу, автором безлічі монографій і статей по цій темі.

Козацька доба в історії України подарувала багато чудових особистостей, яскравих і неповторних. Це була епоха можливостей. В лекції Тетяни мова піде про двох найромантичніших героїв того часу – Івана Богуна та Олексія Розумовського. Вони були абсолютно різні, з абсолютно дивовижною долею.

 

В лекції Олександра Алфьорова "як козаки дворянами стали? Глухівський повіт" йтиметься про процес отримання козаками дворянства на прикладі Глухівщини. Виявляється кожен козак мав право отримати дворянство! Як це можна було робити, які існували для цього підстави та чому цей процес зупинився?

Про це буде говорити лектор. А ще, він розповість про родові легенди козаків краю, як і для чого вони змінювали свої прізвища та чи були у них герби? Разом із аудиторією Олександр спробує пошукати відповідь на питання – що ж вкладали козаки у поняття "Предків"?

Лектор Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, ведучий Українського радіо, керівник Всеукраїнської кампанії "Пам'ять Нації", автор та упорядник 8 книг та понад 100 наукових статей.

 

Зареєструватися на захід можна за посиланням 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.