УІНП підготував відеоролик про Славу Стецько

До 100-річчя з дня народження Слави Стецько Інститут національної памʼяті презентує новий відеоролик

Зустріч Слави Стецько з виборцями в Україні
Зустріч Слави Стецько з виборцями в Україні
zbruc.eu

14 травня виповнюється 100 років з дня народження Слави Стецько – однієї з лідерок ОУН (б), багаторічної очільниці Антибільшовицького блоку народів, засновниці Конгресу українських націоналістів та народного депутата трьох скликань.

До цієї дати Український інститут національної пам'яті спільно з Bober Film Studio приурочив вихід нового яскравого історичного ролика про Славу Стецько. Ролик став продовженням започаткованого Інститутом циклу "Люди епохи".

У ролику використані архівні фото та кадри відеохроніки, надані Конгресом українських націоналістів.

Довідково:

Слава Стецько (уроджена Ганна-Євгенія Музика) народилася 14 травня 1920 року в селі Романівка, нині Теребовлянського району на Тернопільщині. З 18 років за прикладом брата – активний учасник Організації українських націоналістів.

Розбудовувала жіночу мережу ОУН, займалася пропагандою, поширювала інформацію про проголошений у Львові 30 червня 1941 року "Акт відновлення української державності".

У 1943-му році була арештована німцями у Львові, вісім місяців провела у тюрмі на Лонцького. Після звільнення (батьки і товариші по боротьбі задіяли усі свої зв'язки) була відправлена проводом ОУН до Відня.

На еміграції стала дружиною одного з лідерів ОУН Ярослава Стецька, взяла собі його прізвище та ім'я. Була одним із активних діячів очолюваного ним Антибільшовицького блоку народів, а після його смерті сама очолила організацію.

Була лідером ОУН (б) та заснованого нею Конгресу українських націоналістів, народним депутатом України трьох скликань.

Двічі як найстарший член парламенту приводила до присяги депутатський корпус. Її життєвим кредом були слова: "Я вірю в українську націю".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.