У Росії зняли меморіальні дошки про жертв Катині

З колишнього будинку НКВС у місті Твер у Росії демонтовано дві пам’ятні дошки, присвячені жертвам Катинського злочину

Це сталося ще 7 травня. Дошки пам'яті висіли на будівлі Медакадемії, в якій раніше знаходилося відділення НКВС. Дві таблички, російську та польську, зняли з фасаду будівлі відповідно до рішення прокуратури Центрального району міста.

На одній з дошок було написано: "Пам'яті поляків з табору Осташків вбитих НКВС у Калініні заради застереження світу". На іншій значилося: "В пам'ять про замордованих. Тут в 1930-50-і роки знаходилося Управління НКВС-МДБ по Калінінській області та його внутрішня в'язниця".

Протести проти демонтажу памʼятних дошок заявили МЗС Польщі та польський інститут національної памʼяті Польщі.

Також "Федерація катинських родин" звернулася до польської влади і дипломатії з відкритим листом, у якому закликає до негайних і рішучих дій.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.