На Чернігівщині затвердили програму реставрації пам’яток

На сесії Чернігівської обласної ради затвердили Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення у Чернігівській області на 2020-2022 роки. Але гроші ще будуть шукати

 

Про це повідомляє Суспільне. Сім пам'яток архітектури національного значення Чернігівщини планують відреставрувати до 2022 року. Відновлять пам'ятки у Новгороді-Сіверському, Ніжині, Качанівці, Седневі та Козельці.

Прийнята облрадою програма передбачає реставрацію Новгород-Сіверської тріумфальної арки, Георгіївської церкви у Седневі, Іванівської церкви у Ніжині, "Палацу з двома флігелями" - у Качанівці, і три пам'ятки у садибі "Покорщина", що у Козельці - це Головний будинок, Кам'яниця та Флігель.

У 2017-2018 роках Новгород-Сіверську тріумфальну арку уже ремонтували. На це тоді виділили 90 тисяч гривень. Ця споруда 18-го століття є пам'яткою архітектури національного значення і єдиним пам'ятником в стилі класицизму на Чернігівщині.

На відновлення всіх семи пам'яток запланували витратити 28 з половиною мільйонів гривень. З них понад 8 мільйонів – це гроші обласного бюджету. Більшу частину - 20 мільйонів будуть шукати.

"Реставрація розпочнеться на наступний рік. На цей рік, дай бог, щоб ми розробили ці програми, хоча у нас проектно-кошторисна документація уже є існуюча, але її треба корегувати" - сказав начальник управління містобудування та архітектури області Олександр Дмитрюк.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.