У Варшаві вшанували пам'ять вояків УНР з нагоди 100-річчя визволення Києва

Посол України в Польщі та віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська на Вольському кладовищі у Варшаві спільно вшанували пам'ять вояків УНР з нагоди 100-річчя визволення Києва від більшовиків

Про це повідомляє Укрінформ. У церемонії взяли участь українські дипломати та представники української громади, а також польська офіційна делегація на чолі з віцемаршалком Сейму РП Малгожатою Госєвською.

"Те, що ми – українці і поляки - зробити 100 років тому, будучи разом і борючись пліч-о-пліч, потрібно і сьогодні. Ворог у нас залишився той самий", - підкреслив у коментарі ЗМІ посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він відзначив, що генерал УНР Марко Безручко є героєм для обох народів, оскільки він воював за українську незалежність, а згодом боронив Польщу, зокрема місто Замосць.

"Він вірив у те, що захищаючи Польщу, прийде час на звільнення України", - додав Дещиця.

 

У свою чергу віцемаршалок Сейму Малгожата Госєвська підкреслила, що спільний українсько-польський військовий похід і визволення Києва в 1920 році важливі у багатьох аспектах: історичному, але також і сучасному політичному аспекті.

"Це показує, скільки ми можемо досягнути, коли ми разом, коли ми себе підтримуємо і боремося спільно. Насправді ми маємо одного головного ворога, який упродовж віків трохи змінює свої обличчя, але загалом це - одне й те ж лице, одні й ті ж методи. Учімося історії, робімо висновки", - закликала вона.

Українці та поляки спільно поклали вінки до пам'ятника воякам УНР, а також до могили генерала Безручка, похованого серед інших українських військових. До цього у костелі святого Хреста у Варшаві відбулося богослужіння у пам'ять про українських та польських вояків армій Петлюри та Пілсудського.

Вшанування 100-річчя українсько-польського визволення Києва від більшовиків відбулося і в інших містах України та Польщі. Зокрема у Києві, Новограді-Волинському, Любліні. Дзвони пам'яті на честь українських та польських вояків били в суботу у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва та костелі святого Олександра у Києві, а також кількох інших місцях України, де поховано учасників українсько-польського походу на Київ.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.