Меджліс звернувся до Кличка з приводу Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меджліс кримськотатарського народу написав звернення до очільника Києва Віталія Кличка у зв'язку з Днем пам'яті жертв геноциду кримських татар 18 травня

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Меджлісу Рефат Чубаров опублікував на своїй сторінці у Facebook відповідний документ.

Через коронавірус цього року підготовка більшості меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу стала неможливою. А тому дуже важливе значення має "відповідне оформлення вулиць і площ міста Києва".

Меджліс попросив київського мера дати доручення про "оформлення 18 травня 2020 чорними жалобними стрічками державних прапорів України, встановлених над адміністративними будівлями або на флагштоку біля Київської міської ради, районних рад, структурних підрозділів міської та районної влади (головних управлінь, управлінь самостійних відділів ) і підлеглих їм установ, інших державних і комунальних установ".

Також у документі вказується прохання розмістити на зовнішній рекламі розробленого "Кримським домом" зображення, яке "відображає суть трагедії кримськотатарського народу 18 травня 1944 року".

Крім цього, Меджліс попросив "уникати в день 18 травня 2020 офіційних розважальних масових заходів на вулицях і площах міста".

 

Довідка:

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.