Меджліс звернувся до Кличка з приводу Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меджліс кримськотатарського народу написав звернення до очільника Києва Віталія Кличка у зв'язку з Днем пам'яті жертв геноциду кримських татар 18 травня

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Меджлісу Рефат Чубаров опублікував на своїй сторінці у Facebook відповідний документ.

Через коронавірус цього року підготовка більшості меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу стала неможливою. А тому дуже важливе значення має "відповідне оформлення вулиць і площ міста Києва".

Меджліс попросив київського мера дати доручення про "оформлення 18 травня 2020 чорними жалобними стрічками державних прапорів України, встановлених над адміністративними будівлями або на флагштоку біля Київської міської ради, районних рад, структурних підрозділів міської та районної влади (головних управлінь, управлінь самостійних відділів ) і підлеглих їм установ, інших державних і комунальних установ".

Також у документі вказується прохання розмістити на зовнішній рекламі розробленого "Кримським домом" зображення, яке "відображає суть трагедії кримськотатарського народу 18 травня 1944 року".

Крім цього, Меджліс попросив "уникати в день 18 травня 2020 офіційних розважальних масових заходів на вулицях і площах міста".

 

Довідка:

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.