Спецпроект

Створено онлайн-ресурс свідчень про Голодомор

Національний музей Голодомору-геноциду створив сторінку «Свідчення» — єдиний онлайн-ресурс, де будуть зібрані свідчення про Голодомор 1932–1933 років

На сайті Національного музею Голодомору-геноциду появилась сторінка "Свідчення". Там будуть зібрані історії очевидців Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

"Історія кожної людини — унікальна, та всі вони розповідають правду про найбільші злочини совєтської влади" - підкреслюють в музеї.

Кожен користувач ресурсу може відшукати свідчення за місцем, часом, прізвищем або хештегом. 

Онлайн-ресурс містить відео- та аудіосвідчення, фото та оцифровані текстові спогади про Голодомор-геноцид і масові штучні голоди 1921-1923 та 1946-1947 рр. Вони упорядковані тематично та за адміністративно-територіальним  принципом.

 

Нині найбільш наповненим є розділ "Голодомор-геноцид 1932-1933 років". В його основі  матеріали, зібрані співробітниками  Музею Голодомору в рамках проєкту "Усна історія Голодомору". Під час реалізації проєкту були записані аудіо- та відеосвідчення очевидців Голодомору з різних областей України.

На сайті також є свідчення із фондів музею, зібрані та передані до музею краєзнавцями, студентами, школярами, установами та організаціями.

Над підготовкою матеріалів для наповнення онлайн-ресурсу працювала не лише команда музею, а й волонтери.

Підписники сторінки Музею Голодомору, студенти Української академії лідерства, а також Українська Волонтерська Служба підтримали проєкт, допомагаючи оцифровувати свідчення. Робота над проєктом триває. Кожен може долучитися до подальшої роботи, написавши на пошту memoholodpress@gmail.com.

Сьогодні сторінка "Свідчення" містить 250 історій.  Щомісяця ресурс наповнюватиметься новими спогадами свідків і новими позначками на карті України. Щоб долучитися до наповнення сторінки, українці можуть передати до музею родинні історії, фото або контакти свідків Голодомору та масових штучних голодів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.