Посольство РФ у Чехії "переїхало" з площі Немцова

Посольство РФ в Празі змінило свою юридичну адресу з площі Бориса Нємцова на вулицю Коруновачні, де розташований його консульський відділ.

Про це повідомляє Aktualne.

 
ФОТО: ЕРА

"Прага офіційно перейменувала площу Під каштанами, де розташоване посольство Росії на честь вбитого російського політика Бориса Нємцова. Однак, в офіційній адресі посольства не буде вказано ім'я критика президента Володимира Путіна.

До Міністерства закордонних справ від росіян надійшла нота, яка повідомляє, що зараз воно (посольство) знаходиться на вулиці Коруновачні", - йдеться у повідомлені.

Речниця МЗС ЧР Зузана Стічова підтвердила, що російське посольство повідомило їх "про зміну адреси доставки". У міністерстві розцінили це "адміністративним кроком", оскаржувати який немає підстав.

Посольство перенесли в іншу будівлю, в 400 метрів від основної, яка теж належить російському диппредставництву у чеській столиці. Там знаходився консульський відділ.


Нагадуємо, що Площу було перейменовано в лютому. Цікаво, що будівля посольства РФ була єдиною на вулиці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.