Телевізійна "Історична правда" зробила карантинний Великодній випуск

«Історична правда» підготувала телепередачу про Великдень в екстремальних умовах: у повстанських криївках, у радянських таборах та на засланні

Телевізійна передача "Історична правда" підготувала спеціальний Великодній карантинний випуск.

 

У передачі йдеться про те, яким був Великдень в екстремальних умовах і для тих людей, яким вдавалося підтримувати українських дух.

Цим випуском розпочато новий цикл програм про те, як наші предки долали не менш складні випробування.

У повідомленні на фейсбук-сторінці телеканалу espreso.tv говориться: "Самоізоляція в криївках, роки тюрем і таборів, придушення свобод від радянської системи – з прикладами справжні героїв у голові і серці якось легше проходити випробування. Зараз розповімо Ставте пасочки поближче до монітору, починаємо!"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.