Україна має законодавчо захистити від окупантів Херсонес – Фоменко

Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму - про це заявила в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко

В інтерв'ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко наголосила, що Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму

"Україна має ратифікувати другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він вже перебуває в стінах Верховної Ради. Це протокол прямої дії, відтак не потребує внесення в наше законодавство додаткових змін. Він насамперед стосується збереження нашої спадщини на окупованих територіях. І, оскільки в нас триває окупація, то він негайно набирає чинності та починає діяти", - сказала Фоменко.

 

Вона пояснила, що при цьому одразу включається чіткий механізм захисту спадщини, яка залишилася на окупованій території, забороняється її мілітаризація - якраз те, що відбувається в Криму.

"Наприклад, у буферній зоні Херсонесу Таврійського, який є об'єктом ЮНЕСКО, триває будівництво полігону. Протокол накладає зобов'язання на державу-окупанта щодо збереження спадщини, говорить про те, що ми можемо застосовувати механізми спеціального захисту окремих пам'яток та застосовувати ці механізми на міжнародній арені. Протокол деталізує відповідальність за пошкодження, руйнацію, незаконні розкопки, вивезення з окупованої території наших культурних цінностей", - розповіла очільниця міністерства.

Фоменко також додала, що на сайті міністерства культури Російської Федерації містяться відкриті листи на дозволи проведення розкопок у Криму.

"По суті, це документи, які дають право на розкопки наших археологічних об`єктів. За ними ми можемо бачити, як активно і де саме "копають" окупанти по всьому Криму. Відтак, з ратифікацією протоколу ми матимемо у правовій площині вагомі аргументи й важелі для захисту своїх позицій за допомогою міжнародного законодавства", - підкреслила Фоменко.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.