Спецоперація СБУ на алеї Героїв Небесної Сотні. Пошкоджено пам'ятку революції Гідності

На алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня під час спецоперації СБУ постраждала історична пам'ятка – ліхтарний стовп зі слідами пострілів, зроблених у лютому 2014 року

Як повідомляє Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, на алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп – частина пам'ятки історії "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року" (охоронний № 946-Кв).

Працівники СБУ затримали чоловіка, який представлявся працівником Кабміну та пропонував за гроші працевлаштування в органах державної влади – таку інформацію подає офіційний сайт Служби безпеки України. 

 

У процесі затримання підозрюваного розгорнулася ціла спецоперація з гонитвою і стріляниною. У результаті сталося ДТП – водій білого "Лексуса" звернув на алею Героїв Небесної Сотні (яка закрита для транспортного руху, але є проїзною для обслуговування готелю "Україна"), не впорався з керуванням, зніс бетонні клумби та врізався в ліхтарний стовп – відповідне відео записав ресурс "ДТП.KIEV.UA". Пошкоджений стовп – "свідок" трагічних подій у центрі столиці 20 лютого 2014 року і містить сліди від куль. 

Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло заявив, що інституція підготувала акт пошкодження об'єкта та направлено листи на Офіс Генпрокурора, ДБР, Нацполіцію і Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Крім стовпа, пошкоджено бруківку у його основі і розтрощено шість бетонних клумб, які блокували незаконне паркування на Алеї. 

"Стовп є одним із об'єктів збереження, – зауважив гендиректор музею. – Це стовп, на якому два отвори від куль – він якраз є під охороною як складова пам'ятки місцевого значення. Водночас це також речовий доказ для слідчих". 

Пан Ігор наголосив – у теперішньому статусі алея Героїв Небесної Сотні лишається беззахисною як історична пам'ятка, як місце-свідок поворотних для історії України подій. 

"Ми повідомили відповідний орган нагляду за пам'яткою. Це Департамент охорони культурної спадщини КМДА, – заявив директор музею. – А вони впродовж п'яти робочих днів повинні розглянути таку інформацію, провести моніторинг чи дослідження (скласти відповідний акт) і прийняти рішення про призначення охоронного заходу"

 

Він додає, що це ДТП вкотре свідчить – зберегти Інститутську в автентичному вигляді нереально, багато важливих об'єктів, у т.ч. доказів у кримінальних провадженнях, зникло або пошкоджено за останні 6 років. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як від вандалів, так і подібних надзвичайних ситуацій.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.