НБУ ввів в обіг нову монету

З 16 квiтня 2020 року в обіг вводиться нова ювілейна монета, присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю

Монета присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі.

За літописом, назва урочища походить від слова "видибати" – на цьому місці виплив дерев'яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст.

На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі.

Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство.

Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам'яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з'являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, над яким напис півколом УКРАЇНА; у центрі на дзеркальному тлі зображено знакові будівлі архітектурного комплексу Видубицького монастиря в оточенні квітів; зазначено написи: 10/ГРИВЕНЬ/2020, ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР (півколом).

На реверсі монети зображено композицію: у центрі – сходи, що символізують давню історію монастиря, на першій сходинці яких напис – ХІ ст.; ліворуч – стилізовані іконографічні образи святих, праворуч від сходів – образ ченця, унизу відбиток печатки князя Всеволода, праворуч від неї – герб полковника М. Миклашевського, коштом якого побудовано Георгіївський собор (1696–1701).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.