Влада скоротила видатки на інфраструктуру пам’яті

Музей Революції Гідності, Музей Голодомору-геноциду, Архів національної пам’яті залишились без належного фінансування

13 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада ухвалила зміни до бюджету на 2020 рік.

Загальний обсяг фінансування на культуру нині становить 8,2 млрд грн із запланованих 15,4 млрд грн, тобто скоротили майже вдвічі –  на 7,2 млрд грн.

У першому проєкті секвестру бюджету взагалі планувалося скоротити видатки у цій сфері до 90%за рахунок зменшення бюджетів Українського інституту національної пам'яті, Українського інституту книги, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно.

В оновленому бюджеті зі статті на будівництво двох музеїв – Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Національного музею Голодомору-геноциду зрізали 454 млн грн, а це 82% запланованого фінансування. Залишили 100 млн грн. Однак незрозуміло, яким чином ці кошти буде розподілено.

Скоротили видатки й щодо програми "Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті".

Тут було заплановано 96,9 млн грн. Зняли 61,7 млн грн, із них 58,0 млн грн –  на створення Галузевого державного архіву Інституту національної пам'яті, що мав стати найбільшим у Європі архівом репресивних органів, решта – це заходи Інституту та Музею. 

 

"Хто контролює минуле, той контролює майбутнє, а хто контролює сучасність, той всевладний над минувшиною" – суть цих рядків із відомої антиутопії "1984" Джорджа Орвелла, вочевидь, дуже добре усвідомлюють автори змін до бюджету, зменшуючи фінансування Українського інституту національної пам'яті на 50%, а Національного музею Революції Гідності – на 87%, натомість збільшуючи бюджет Міністерства внутрішніх справ майже до 100 млрд грн.

Ануляція запланованих коштів на спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності – очевидна загроза подальшій динамічній розбудові цього унікального майданчика національної пам'яті, патріотичного виховання й демократичного розвитку, загроза утвердженню подвигу Героїв Небесної Сотні та громадянського суспільства, історичного значення Євромайдану", – переконаний Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності.

Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності
Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності

Після завершення карантину Міністерство культури та інформаційної політики сподівається відновити видатки на сферу культури та інформаційної політики. Про це йдеться у їхньому повідомленні на офіційному сайті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.