У Рівному готують до відкриття парк історичної реконструкції. ФОТО

На лівому березі Басівкутського водосховища у Рівному тривають роботи зі створення парку історичної реконструкції, що відтворюватиме атмосферу часів Київської Русі.

Для нової атракції обрали назву "Городище Оствиця", йдеться на сторінці парку у Facebook.

 

"Оствицею в давнину називали річку Устя. А городища – давні укріплення, що були оточені земляними валами з ровами. Городища будувалися переважно у важкодоступних місцях – на високих мисах та останцях, для того щоб сховатися під час нападу на поселення.

Одне з таких давніх укріплень існувало на лівому березі Басівкутського водосховища, про що свідчить насип заввишки 7-9 метрів та низка археологічних знахідок. Археологічні джерела дають змогу датувати Басівкутське городище XI – першою половиною XII ст.", – йдеться у повідомленні.

 

Територія парку історичної реконструкції розташована біля підніжжя цього городища. Очікується проведення археологічної експедиції "Городище Оствиця. Весна 2020", щоб детальніше дослідити пам`ятку.

Цього літа на "Оствиці" планували провести фестиваль стародавніх човнів. На нього запросили реконструкторів з усієї України, планували бути й шанувальники стародавніх лодій з Польщі.

 

Частина парку буде постійнодіючою і безкоштовною. Це – майстерні, де працюватимуть народні умільці. Сюди можна буде прийти в будь-який час і подивитися чи самому попрацювати разом з майстром і зробити якийсь виріб на майстер-класі.

Для майстерень планують побудувати автентичні давньоруські хати з відтвореним побутом того часу. Тут же діятимуть ярмарки, стилізована фотозона, корабельна майстерня, де будуватимуть автентичні човни.

Передбачено і створення пристані для збудованих човнів, на яких можна буде покататися Басівкутським водосховищем.

Крім того, тут закладають горіховий гай для відпочинку просто неба.

Інша частина парку – розважальна зона, яка функціонуватиме епізодично для проведення масових культурно-мистецьких заходів, фестивалів історичної реконструкції.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.