АНОНС: Онлайн-дискусія «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною»

Український інститут національної пам’яті запрошує взяти участь в онлайн-дискусії «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною. Українсько-індійські паралелі».

Захід відбудеться у межах циклу публічних лекцій-дискусій із Генадем Побережним, який Інститут організовує спільно з Програмою імені Фулбрайта в Україні. Участь у дискусії візьме Мрідула Гош – правозахисниця, політолог, історик-міжнародник, перекладачка, журналістка.

 

Лектор. Генадь Побережний (poberezny@fas.harvard.edu) є асоційованим дослідником Гарвардського інституту українознавства, де він працював головним картографом розділу "Великий голод" для електронного атласу України. Є випускником Ратґерського університету, де закінчив маґістратуру та докторантуру в галузях географії, політології та ґлобальних студій (під орудою Олександра Мотиля) та викладав курси з політичної географії світу і порівняльної політології пост-комуністичних суспільств Східної Європи.

Наразі є запрошеним професором політології в Українському вільному університеті в Мюнхені, ФРН, та стипендіатом Fulbright U.S. Scholar Program 2019-2020 в Україні.


Час:
9 квітня, четвер, 13:00


Трансляція відбудеться на офіційній фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.