Створено комітет для видання праць Степана Бандери

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

З ініціативи Організації Українських Націоналістів (бандерівців) створено видавничий комітет, завдання якого – підготувати до друку і видати збірник творів Степана Бандери.

"Провідник ОУН залишив об'ємну і ґрунтовну теоретичну спадщину, яка насьогодні є малодоступною для широкого кола зацікавлених і є значною мірою актуальною. Саме твори Бандери є найпереконливішим вираженням його ідеалів та переконань, вони є одним з наріжних каменів ідеології і стратегії революційної ОУН. Нагадуємо, що останній раз в Україні збірник творів Бандери "Перспективи української революції" видавався в Україні ще понад 20 років тому обмеженим накладом і є бібліографічною рідкістю" - повідомляє Націоналістичний портал.

 

До видавничого комітету, який очолив відомий дослідник життя і творчості Степана Бандери, кандидат історичних наук Микола Посівнич, увійшли директор Незалежного аналітичного центру "Українські Студії Стратегічних Досліджень" Юрій Сиротюк, представник Центру Національного Відродження імені Степана Бандери Ігор Артюшенко, редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог і директор Музею національно-визвольних змагань Тернопільщини Євген Філь.

Видавничий комітет оголошує збірку коштів на видання і закликає до активної співпраці патріотичних українців на рідних землях і в діаспорі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.