Херсонський музей проведе віртуальну презентацію картин від ізраїльських художників

Виставка «Багатоликий Ізраїль», що готувалась до відкриття у Херсонському художньому музеї, відбуватиметься онлайн

У Херсонському художньому музеї імені Шовкуненка в межах світової ініціативи #MuseumFromHome презентують картини, подаровані ізраїльськими художниками, в режимі онлайн – повідомляє Укрінформ.

"На 25 березня ми планували відкриття виставки "Багатоликий Ізраїль", яка має складатися з нових надходжень музею – дарів професійних художників Ізраїлю. Проте через карантин ми вирішили розпочати її презентацію віртуально, сподіваючись, що незабаром зможемо відкрити виставку в музейних залах, як і планували", – йдеться в повідомленні.

До експозиції увійдуть 39 творів живопису і графіки (ксилографія, акварель), переданих Об'єднанням професійних художників Ізраїлю в дар Херсонському обласному художньому музею. Кураторка виставки Галина Подольська запропонувала присвятити проєкт 135-річчю від дня народження Шовкуненка, яке відзначали у 2019 році – процес передачі робіт розпочався саме минулого, ювілейного року, зазначають у музеї.

Щодо робіт ізраїльських художників, то у музеї встигли до карантинних заходів оформити подаровані картини (натягнули на підрамники, "одягли" у рами) і підготувати до виставки, а тепер чекають нагоди відкрити експозицію "наживо".

 

Як зазначають у музеї, це унікальне зібрання розширить уявлення гостей музею (онлайн зараз та пізніше "наживо") про минуле й сьогодення Ізраїлю як країни, зацікавленої в розвитку дружніх відносин з усіма молодими державами, що з'явилися на пострадянському просторі. Для Ізраїлю – в межах чинної моделі міжнародних відносин – це закономірно, оскільки кожен п'ятий громадянин цієї країни має коріння, яке міцно пов'язує його з містами та селами країн Східної Європи.

Познайомитися з роботами ізраїльських художників можна на сторінці музею у Facebook за хештегом #Багатоликий_Ізраїль.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.