Чернівецький університет відзначає 145 річницю указу про заснування

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет. Урочисте відкриття університету відбулось за півроку - 4 жовтня. Через карантин жодні урочистості не проводяться.

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, тобто сьогодні – 145-річниця з тієї пори. Вже 4 жовтня того ж року відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет імені Франца-Йосифа.

Також тим Указом імператор заклав заснування богословського греко-православного факультету – єдиного в Австрійській імперії.

За 145 років змінювалися не тільки держави, а й назва університету: в 1875-1918 pp. – імені Франца Йосифа, у 1919-1940 роках він був румунським вищим навчальним закладом Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi, з 1940 року – Чернівецький державний університет, у 1989 році йому присвоїли ім'я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного.

Разом з Чернівцями, за право мати на своїй території національний університет боролися міста Прага, Зальцбург і Трієст. Однак вибір припав на Чернівці.

Імператор Франц-Йосиф
Імператор Франц-Йосиф

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.