Львівщина готується святкувати 155-річчя Митрополита Андрея Шептицького

У 2020 році Україна на державному рівні вшановує пам’ять одного із найвизначніших духовних лідерів - Митрополита Андрея Шептицького. Реалізація низки проєктів запланована і на Львівщині.

Про це інформують у департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, передає Гал-Інфо.

Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові
Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові

Зокрема у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові та Львівському музеї історії релігії відбудуться виставкові мистецькі проєкти.

У музеї Андрея Шептицького Львівської Архиєпархії УГКЦ запланований показ виставки колекції особистих речей Митрополита Андрея. Тематичні заходи, присвячені постаті Митрополита Шептицького, відбудуться і в навчальних закладах, народних домах та бібліотеках області.

Також низку заходів проведуть на Яворівщині та у Прилбичах, родинному селі Шептицьких. У м. Винники облаштують стежку Шептицького.

У цьому році також заплановано видати біографію Митрополита Андрея, а також його працю "Як будувати рідну хату".

"Геніальність Митрополита Шептицького у тому, що бувши главою церкви, він займався підприємницькою діяльністю, а всі зароблені гроші вкладав в освіту, мистецтво, шпиталі, розвиток церкви, допомогу нужденним.

Митрополит Шептицький мав власне бачення ведення бізнесу, був прихильником інновацій, науки і новітніх технологій", - зазначила заступник директора департаменту з питань культури Ірина Гаврилюк.


Зазначимо, що 29 липня 2020 року минає 155-ть років з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 № 325-IX "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році" та рішення Львівської обласної ради від 24.12.2020 № 969 "Про проголошення 2020 року Роком митрополита Андрея Шептицького" прийнято розпорядження Львівської обласної державної адміністрації з відзначення у Львівській області 155-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького – видатного українського громадського і церковного діяча.

Розпорядження видали з метою гідного вшанування постаті Митрополита Андрея, проведення ювілейних заходів та популяризації його постаті.

Довідково. Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901–1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном.

Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.

Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.