Культурні інституції звернулись до уряду щодо ймовірного скорочення фінансування

Українські культурні інституції звернулись до уряду щодо неприпустимості скорочення видатків на оплату праці.

Текст звернення оприлюднено на офіційному сайті Українського культурного фонду, передає Укрінформ.

 

"Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби, як охорона державної частини українського музейного фонду", - йдеться у зверненні.

Як зазначається, це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років.

"Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці.

Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою", - йдеться у зверненні.

Представники культурних інституцій просять уряд дослухатися до пропозицій УКФ та Українського інституту книги щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов'язані з епідемією коронавірусу, зберегти фінансування проєктів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу.

Як зазначається у зверненні, також важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, кіновиробництва.

"Ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України зробити все можливе для їхньої мінімізації", - наголошують автори звернення.

Передусім, представники культурних інстутицій пропонують переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку.


Зазначимо, що Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики закликав Мінфін не скорочувати фінансування діяльності Міністерства культури, молоді та спорту до проведення політичних консультацій.

За інформацією парламентаріїв, Мінфін пропонуватиме скоротити фінансування Держкіно (750 млн грн), Українського культурного фонду (500 млн грн), Інституту книги (150 млн грн), туризму (240 млн грн), а також витрат на програму "зшивання країни", реставраційні роботи по захисту історико-культурної спадщини, програм інформполітики – на суму понад 500 млн грн.


У свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Facebook: "Сильна економіка неможлива без розвиненої культурної галузі, натомість масштабне урізання видатків на культурні проєкти зведе нанівець зусилля, витрачені за останні роки на розвиток цієї сфери".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.