Унікальні документи з історії України відтепер онлайн. ВІДЕО

На вебпорталі Державної архівної служби України ви маєте змогу безперешкодно переглядати в онлайн режимі цифрові копії унікальних документів Національного архівного фонду.

Про це повідомляє Державна архівна слжуба України.

Заповіт Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського від 3 серпня 1918 р.
Заповіт Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського від 3 серпня 1918 р.

Наразі колекція унікальних документів Національного архівного фонду містить 435 документів, які становлять виняткову культурну цінність, мають вагоме значення для формування національної самосвідомості українського народу та всесвітньої культурної спадщини.

Серед документів: Універсал Директорії УНР про злуку із ЗУНР від 22 січня 1919 р., Заповіт Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського від 3 серпня 1918 р., Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., Грамота австрійського імператора Франца Йосифа І про відкриття Чернівецького університету від 30 вересня 1875 р. та багато іншого.

Переважна більшість оригіналів унікальних документів (аж 320), включно з колекцією берестяних грамот ХІІ століття, зберігається у Центральному державному історичному архіві України (м. Львів), решта – в інших центральних державних архівах та державних архівах областей.

Українське законодавство встановлює додаткові вимоги щодо збереження таких документів, зокрема обмежує експонування на виставках, копіювання та видачу до читального залу оригіналів унікальних архівних документів. Відтепер для кожного поціновувача архівної справи та всіх зацікавлених такі документи стануть доступними у будь-який час.

Переглянути колекцію можна за посиланням.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.