Не Патон. Хто може очолити Академію наук

25 березня, Президія НАН України планує затвердити списки кандидатів на посади президента НАН України та академіків-секретарів відділень НАН України.

Борис Патон свою кандидатуру на посаду президента не висунув.

 
ФОТО: Wikipedia/ НАН України

За інформацією джерела ZN.UA у НАНУ, перелік кандидатів на президентство не надто "омолодився" і виглядає наступним чином:


Гончарук Владислав Володимирович – 79 років

Данилишин Богдан Михайлович – 55 років

Загородній Анатолій Глібович – 69 років

Комісаренко Сергій Васильович – 76 років

Семиноженко Володимир Петрович – 69 років


Нагадуємо, що постановою Президії НАН України від 29.01.2020 р. № 36 "Про проведення сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України" оголошено про проведення виборів президента НАН України та академіків – секретарів відділень.

За планом збори мають відбутися 16 квітня, втім джерела ZN.UA переконані, що їх буде перенесено через карантин.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.