Усі розділи
Допомогти проекту

Не Патон. Хто може очолити Академію наук

25 березня, Президія НАН України планує затвердити списки кандидатів на посади президента НАН України та академіків-секретарів відділень НАН України.

25 березня 2020

Борис Патон свою кандидатуру на посаду президента не висунув.

 
ФОТО: Wikipedia/ НАН України

За інформацією джерела ZN.UA у НАНУ, перелік кандидатів на президентство не надто "омолодився" і виглядає наступним чином:


Гончарук Владислав Володимирович – 79 років

Данилишин Богдан Михайлович – 55 років

Загородній Анатолій Глібович – 69 років

Комісаренко Сергій Васильович – 76 років

Семиноженко Володимир Петрович – 69 років


Нагадуємо, що постановою Президії НАН України від 29.01.2020 р. № 36 "Про проведення сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України" оголошено про проведення виборів президента НАН України та академіків – секретарів відділень.

За планом збори мають відбутися 16 квітня, втім джерела ZN.UA переконані, що їх буде перенесено через карантин.

Теми
Дивіться також
У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»
Електронне обговорення Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру
Шмигаль віддав приміщення державного комплексу «Бабин Яр» в оренду приватному російському проєкту
У Києві відкрили пам'ятну дошку Борису Патону
НАН України визначила лауреатів премії імені Грушевського
Тексти

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

4 квітня 2025 — Олексій Мустафін

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.
28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
7 квітня, 16:59

Конкурс наукових робіт про український визвольний рух на честь Олександра «Капи» Ющенка

7 квітня, 11:31

На Майдані Незалежності відкрили Алею памʼяті

7 квітня, 08:58

Ексгумації жертв Волинської трагедії в Пужниках розпочнуться 24 квітня

4 квітня, 11:24

АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані у Вінниці "На щиті у вічність: як вшановували захисників України у діаспорі"

Всі новини