Українська “Вікіпедія” перетнула позначку в мільйон статей

23 березня в українській “Вікіпедії” з’явилася мільйонна стаття.

Як передає "Новинарня", про це повідомляють на фейсбук-сторінці української "Вікіпедії".

 

У 1000000-й статті йдеться про американську темношкіру співачку Одетту, яку вважали "голосом боротьби за громадянські права".

За 16 років Вікіпедія стала найбільшою онлайн-енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала.

Зараз вона перебуває на 17-му місці серед усіх вікіпедій національними мовами, на 11-му місці серед європейських вікіпедій та на третьому – серед вікіпедій слов'янськими мовами – після російської (1,6 млн) і польської (майже 1,4 млн).

Лідирує – англомовна вікі: 6 млн 039 тис. 72 статті.

Зареєстрованих користувачів (дописувачів) української вікі станом на 23 березня 2020 року – 498456.

Перша стаття в українській Вікіпедії була "Атом". Її створив 30 січня 2004 року Юрій Ковальов, українець із Токіо.

Позначки 500 тисяч статей українська Вікіпедія досягла 12 травня 2014 року.

Нова стаття в українській Вікі з'являється приблизно раз на 6 хвилин. Чоловіків-дописувачів значно більше, ніж жінок.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.