Прощання із соціологинею Іриною Бекешкіною

Поховання Ірини Бекешкіної, відомої соціологині, директорки Фонду «Демократичні ініціативи», старшої наукової співробітниці Інституту соціології НАН України Ірини, відбудеться у вівторок, 24 березня, о 12:00 на Байковому цвинтарі (вул. Байкова, 16, Київський крематорій, зал «Великий» («Ракушка»).

Про це йдеться на сторінці Фонду.

 

У зв'язку з карантинними заходами, близькі та рідні не організовуватимуть масового, публічного прощання.

Всім, хто хоче віддати шану видатній українці, просять висловлювати свої співчуття у стрічці прощання на нашій сторінці Фонду у Facebook, під матеріалом, який буде розміщено завтра з початком церемонії поховання, о 12:00, та надсилати квіти за адресою: вул. Байкова, 16 до 12:00.

Прохання ритуальної служби – не надсилати вінків, а тільки корзини з живих квітів.

Фонд звертається до всіх, хто все ж хоче прийти і попрощатися з Іриною Бекешкіною, "будьте обережні, не наражайте на небезпеку занедужати себе і своїх рідних. Бережімо себе!"

"Заходи зі вшанування пам'яті Ірини Бекешкіної ми обов'язково проведемо по закінченні карантину" - йдеться у повідомленні Фонду.


Контактні особи: Юрій Горбань – 0503117181, Світлана Барбелюк – 0504463859.


Нагадуємо, що 21 березня у віці 68 років померла відома українська соціологиня Ірина Бекешкіна, громадська діячка, експертка, спеціалістка в галузі політичної та електоральної соціології.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.