Заповідник "Софія Київська" радить віртуальні тури замість відвідування

Заповідник "Софія Київська" пропонує відправитися у віртуальні тури замість особистого відвідування в період карантину.

Про це повідомляє Православна церква України в Facebook, передає Укрінформ.

 

"Чудовий стінопис, виконаний майстрами початку XI століття, велична мозаїка Богоматері Оранти у центральній апсиді храму, каплиця святителя Петра Могили та різноманітні музейні експонати – усе це унікальні елементи Святої Софії Київської. Зараз духовна святиня зачинена для особистого відвідання, проте ви можете помилуватися її красою через мережу!" - йдеться у повідомленні.

У ПЦУ зазначають, що Софійський собор зберігає у своєму стінописі унікальний ансамбль фресок і мозаїк, які можна детально роздивитися під час віртуальної мандрівки духовною святинею.

"Саме тут звершувалися державницькі справи святого благовірного князя Ярослава Мудрого та була створена перша на Русі бібліотека. Фрески і графіті на стінах храму оповідають, зокрема, про життя князівської родини.

А ще на них зображені понад п'ятсот окремих святих! Тож пропонуємо не зволікати і прямо зараз помилуватися красою храму, перейшовши за посиланням", – додали в церкві.

У ПЦУ наголосили, що, перебуваючи вдома, людина засвідчує свою відповідальність і любов до ближнього, адже лише так можна зупинити загрозу стрімкого поширення небезпечного вірусу.

Також у церкві додали, що карантин – це нагода використати час для самоосвіти і з користю для душі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.