У старому домі в Одесі під штукатуркою виявили українські фрески. ФОТО

На початку березня в одеському будинку під старою штукатуркою знайшли фрески початку ХХ століття із зображенням сцен із життя українців.

Знахідку виявили у старому будинку на вулиці Затишній, 3, повідомляє Газета.UA із посиланням на місцевий сайт 048.ua.

 

Фрески приблизно початку ХХ століття із зображенням сцен із життя українців. Зображено картини з сільського життя – білі хатки-мазанки, криті соломою, козаків у шароварах із шаблями та зимові пейзажі.

 

Виявили фрески місцеві та показали одеському краєзнавцю Дмитру Жданову.

 

"Ці фрески – копії з вітальних листівок авторства відомого українського й одеського художника кінця XIX – початку XX століть Амвросія Ждахи. Колекція цих листівок зберігається в Одеському краєзнавчому музеї.

Листівки друкували в Одесі, на кожній з них написано слова й ноти старовинних українських пісень. Того часу вони були популярні серед одеситів і не тільки", - зазначає керівник Південного відділення Українського інституту Національної пам'яті Сергій Гуцалюк.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.