Як украсти мільйон по-українськи: священника Лаври "нагріли" на "золоті"

Столичні правоохоронці затримали групу осіб, які під приводом продажу антикрваріату ошукали священнослужителя.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на прокуратуру міста Києва.

 

"...затримано групу осіб, які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами потерпілого у сумі 500 тис. гривень та намагалися ошукати його на ще один мільйон гривень" - йдеться у повідомленні прокуратури.

До правоохоронних органів звернувся священнослужитель (за даними УП — священник Києво-Печерської Лаври), який повідомив, що у лютому 2020 року придбав у раніше незнайомих йому чоловіків 150 золотих монет на суму 500 тис. гривень. Проте, експертиза встановила, що придбані ним монети не є золотими, а виготовлені з міді та цинку.

За кілька днів один із зловмисників знову зателефонував потерпілому з пропозицією придбати ще 800 монет за 1 млн гривень.

За результатами досудового розслідування, розпочатого за фактом шахрайства, правоохоронцям вдалося встановити особи зловмисників.

17 березня 2020 року у ході контролю за вчиненням злочину чотирьох осіб затримали "на гарячому" під час здійснення чергової оборудки.

Під час обшуку у затриманих вилучили монети з металу білого та жовтого кольору, інші антикварні вироби, 2 тисячі імітаційних купюр української гривні номіналом 500 гривень, помічені спеціальним розчином, а також інші речові докази.

Наразі затриманим особам повідомлено про підозру за ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України та вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.