У Німеччині встановлять пам'ятник Леніну

Після багаторічної боротьби між місцевою владою і лівою партією у німецькому місті Ґельзенкірхен встановлять пам'ятник Володимиру Леніну.

Як повідомляє Суспільне із посиланням на The Guardian, Ґельзенкірхен знаходиться в центру Рурської долини, яка раніше була промисловим центром Німеччини, тому там доволі багато людей робітничого класу.

 

Суд дав дозвіл марксистсько-ленінської партії Німеччини встановити у місті металеву статую за межами своєї штаб-квартири. Міська влада намагалася зупинити процес, наказавши зупинити будівництво бетонного постаменту, на якому вона повинна стояти.

У наказі стверджувалося, що статуя "порушуть вигляд" сусідньої будівлі, яка є історичною, обмеживши вид для спостерігачів, і буде суперечити правилам збереження історичних пам'яток. Місцева районна рада також виступила проти встановлення пам'ятника саме через постать Леніна.

"Комуністичний лідер Ленін є представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань. Все це робить його несумісним з вільним демократичним конституційним порядком в Німеччині і означає, що він є символом боротьби і знищення нашої демократії", — йдеться в заяві.

Однак суд став на бік лівої партії, яка назвала рішення "фантастичною перемогою Володимира Ілліча Леніна".

"Ми дійсно щасливі. Ґельзенкірхен — робоче місто, і Ленін дуже добре тут вписується", — сказав голова партії Габі Фехтнер.

Представник міста заявив, що міська влада оскаржуватиме рішення суду.

Статуя, в якій Ленін простягає праву руку, повинна бути відкрита 14 березня на церемонії, яка, як очікується, приверне прихильників лівих з усієї країни. Марксистсько-ленінська партія намагалася встановити її напередодні 150-річчя від дня народження "вождя комунізму", 22 квітня.

Чавунна 2,15-метрова статуя була виготовлена в 1930-х роках в Радянському Союзі. Німецька марксистська партія придбала її в Чехії. Сама партія була заснована в 1982 році і знаходиться під наглядом німецької розвідки, яка вважає її екстремістською і неконституційною.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.