У Німеччині встановлять пам'ятник Леніну

Після багаторічної боротьби між місцевою владою і лівою партією у німецькому місті Ґельзенкірхен встановлять пам'ятник Володимиру Леніну.

Як повідомляє Суспільне із посиланням на The Guardian, Ґельзенкірхен знаходиться в центру Рурської долини, яка раніше була промисловим центром Німеччини, тому там доволі багато людей робітничого класу.

 

Суд дав дозвіл марксистсько-ленінської партії Німеччини встановити у місті металеву статую за межами своєї штаб-квартири. Міська влада намагалася зупинити процес, наказавши зупинити будівництво бетонного постаменту, на якому вона повинна стояти.

У наказі стверджувалося, що статуя "порушуть вигляд" сусідньої будівлі, яка є історичною, обмеживши вид для спостерігачів, і буде суперечити правилам збереження історичних пам'яток. Місцева районна рада також виступила проти встановлення пам'ятника саме через постать Леніна.

"Комуністичний лідер Ленін є представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань. Все це робить його несумісним з вільним демократичним конституційним порядком в Німеччині і означає, що він є символом боротьби і знищення нашої демократії", — йдеться в заяві.

Однак суд став на бік лівої партії, яка назвала рішення "фантастичною перемогою Володимира Ілліча Леніна".

"Ми дійсно щасливі. Ґельзенкірхен — робоче місто, і Ленін дуже добре тут вписується", — сказав голова партії Габі Фехтнер.

Представник міста заявив, що міська влада оскаржуватиме рішення суду.

Статуя, в якій Ленін простягає праву руку, повинна бути відкрита 14 березня на церемонії, яка, як очікується, приверне прихильників лівих з усієї країни. Марксистсько-ленінська партія намагалася встановити її напередодні 150-річчя від дня народження "вождя комунізму", 22 квітня.

Чавунна 2,15-метрова статуя була виготовлена в 1930-х роках в Радянському Союзі. Німецька марксистська партія придбала її в Чехії. Сама партія була заснована в 1982 році і знаходиться під наглядом німецької розвідки, яка вважає її екстремістською і неконституційною.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.