В Аргентині знайшли список із 12 тис. нацистів, що жили в країні

В Аргентині знайшли документи з іменами 12 тисяч нацистів, які мешкали у цій південноамериканській країні у 1930-х роках. У багатьох із них були відкриті рахунки в швейцарському банку.

Про це повідомляє ВВС. України.

 
ФОТО: WIESENTHAL.COM

Про знахідку повідомив Центр Симона Розенталя, який спеціалізується на розслідуванні злочинів та пошуку нацистів.

Представники центру вже звернулися до керівництва банку Credit Suisse з проханням надати інформацію про рахунки, відкриті в банку Schweizerische Kreditanstalt – це стара назва Credit Suisse.

"Ми вважаємо, що на цих рахунках зберігаються грошові кошти, викрадені нацистами в євреїв", - йдеться у повідомленні центру.

Документи, про які йде мова, нещодавно були знайдені в одному з приміщень колишнього штабу нацистів в Буенос-Айресі.

Нацистська Німеччина почала привласнювати власність євреїв у 1930-х роках, у 1940-х значну її кількість викрали.

До, під час і після Другої світової війни кілька південноамериканських країн, включаючи Аргентину, були надійними притулками для нацистів, оскільки при владі в них перебували військові диктатори, лояльні до нацистської Німеччини.

Одним із найвідоміших нацистів, що переховувалися в Аргентині, є Адольф Ейхман, завідувач відділу гестапо, який відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання". Після війни він втік до Аргентини й тривалий час жив там під несправжнім іменем.

У 1960 році його викрали ізраїльські спецслужби, і у 1962-му, після гучного судового процесу в Ізраїлі, Ейхмана стратили через повішання.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.