АНОНС: Лекція «Нова шляхта» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на зустріч A posteriori. Історичний лекторій з Олексієм Сокирком про «нову шляхту» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Зазвичай із елітою Гетьманщини в нас асоціюються старшини – полковники, сотники, обозні, судді й осавули. На галасливих радах козацька юрба обирала своїх провідників – гетьманів, кошових і старшин – часто так само імпульсивно й жорстоко скидаючи їх в політичне небуття. Тож слово "шляхтич" і "козак" видаються мало сумісними, ніби належними до двох протилежних світів.

Втім, історичні реалії, як завжди, влаштовані складніше від наших стереотипів. У XVIII столітті Козацька держава була не комуною розхристаних запорожців, а аристократичною республікою, де головну роль відігравала новосформована знать, яка була синтезом покозаченої шляхти й власне козацької верхівки.

"Нова шляхта" Гетьманщини не лише виробила унікальну культуру, але й міцно тримала в своїх руках політичний провід, гідно даючи відсіч зазіханням на свої "права й вольності" як власним гетьманам, так і російським монархам.

Про реальних людей, старшинські клани, їхній етичний кодекс, правила політичної гри, уявлення про себе й державу, стиль життя й побут буде нагода почути на лекції.


Лектор: Олексій Сокирко – дослідник історії військової та соціо-культурної історії Гетьманщини, автор монографії "На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII – другої половини XVIII століть".


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова


Час: 4 березня, середа, 18:30


Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.