Оголосили імена лауреатів Шевченківської премії-2020

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2020 року.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на початку брифінгу голова Комітету з премії Юрій Макаров заявив про зміну критеріїв при визначенні лауреатів.

 

"Ми сьогодні оголошуємо результати першого етапу роботи Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка нового складу. Ми оголошуємо лауреатів 2020 року. Але йдеться не лише про лауреатів.

Йдеться так само про те, що ми саме цим складом маємо претензію трішечки змінити обличчя Національної премії", - сказав Макаров.

Він зазначив при цьому, що не має претензій до результатів Комітету попередньої каденції, зокрема й тому що він сам входив до цього складу Комітету під головуванням Юрія Щербака у попередні три роки.

"І це була чесна, серйозна робота. Але так склалося, що премія — це ще одна медалька, яка важлива передусім для того, хто її отримує. Так чи так нам було майже неможливо уникнути тієї ситуації, коли премія дається за сукупність заслуг. Це те, що ми називаємо досягнення всього життя.

Але ми солідарно вирішили, що саме Шевченківська премія не лише тому, що вона єдина серед державних нагород, яка присуджується колективно і, головне, персональним складом людей, які відповідають своєю репутацією. А й тому, що вона все ж таки носить ім'я Шевченка", - наголосив Макаров.

А це, за його словами, означає, що так, як ми трактуємо Шевченка, ми значною мірою трактуємо і українську культуру.

"Якщо ми трактуємо Шевченка як дідугана з вусами і бандурою на березі Дніпра в шароварах, як на картині Трутовського, - то це одна українська культура. Якщо ми трактуємо Шевченка як новатора, як авангардиста, як культурного героя, - то це зовсім інша енергетика.

І, відповідно, українська культура розвивається трішечки в інакшому напрямку. Те, що ми, власне, і спостерігаємо. Ми виходимо з того, що премія має не просто увінчувати когось дуже достойного, а ще й і показувати культурній спільноті, а якщо ширше, то цілому соціуму, те, які тенденції, тренди, явища в літературі, візуальних мистецтвах, публіцистиці, театрі, музиці і таке інше є, на нашу думку, магістральними, перспективними і так само новаторськими, енергетичними — такими, що визначатимуть або мали би визначати обличчя української культури завтра. Ось така переакцентуація", - сказав голова Комітету.

Як зазначалося. лауреатів визначено у п'яти номінаціях.


У номінації "Література" цьогоріч обрано двох лауреатів. Це Маріанна Кіяновська з книгою "Бабин Яр. Голосами" і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв "Так, але...".

 
 

У номінації "Музичне мистецтво"гурт "DaxaBraxa" – Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко – з музичним альбомом "Шлях".

 

У номінації "Візуальні мистецтва"Олександр Глядєлов з мистецьким проєктом "Карусель".

 

У номінації "Публіцистика, журналістика" – публіцистичне видання "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної.

 

У номінації "Театральне мистецтво" – сучасна українська опера-реквієм "ЙОВ" ("IYOV") музично-театральної формації "Нова опера" у складі Романа Григоріва та Іллі Разумейка і режисера Владислава Троїцького.

 

У номінації "Кіномистецтво" цього року лауреата не обрано.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.