Історик виклав онлайн архівні карти Хортиці, що дозволять продовжити дослідження острова. ФОТО

Запорізький історик В'ячеслав Зайцев описав та оприлюднив карти 1882 року з фондів Якова Новицького, які дозволять продовжити дослідження острова Хортиці та Великого Лугу.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів сам Зайцев, який завідує інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника Хортиця.

 

"Це чотири карти з фондів Якова Павловича Новицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.Вернадського від 1882 року.

Багато курганів, які позначені на картах, вже щезли через господарську діяльність людини та не описані в науковій літературі. У Новицького вони всі позначені та описані", - говорить історик.

За словами Зайцева, на картах – фрагмент Великого Лугу з Хортицею та м.Олександрівськ (так називалося Запоріжжя), карта курганів та балок в районі с. Петро-Свистунового, карта порогу Вільного, карта о.Станового та Самарського ретраншементу.

 
 
 
 

У Національному заповіднику Хортиця вважають, що нова історична інформація, яку дають ці карти, може стати поштовхом для студентів-істориків та вчених для продовження досліджень Хортиці, Дніпровських порогів та Великого Лугу.


ДОВІДКА. Яків Новицький – археолог, історик, етнограф, краєзнавець, громадьский діяч. Він є організатором та першим директором краєзнавчого музею в м. Олександрівськ (Запоріжжя). На честь Новицького у Запоріжжі названа вулиця.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.