Спецпроект

Діаспора в США передала Україні картину, присвячену жертвам Голодомору. ФОТО

Українська вільна академія наук у США передала Україні картину художника Віктора Цимбала «Рік 1933».

Церемонія передачі відбулася у приміщенні Генерального консульства України у Нью-Йорку, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

Генеральний консул України у Нью-Йорку Олексій Голубов прийняв картину, створену 1936 року, від президента академії Альберта Кіпи.

 

"Це полотно – обвинувальний вирок нелюдському більшовицькому режиму, який учинив геноцид українського народу в 1932-1933 роках.

На картині зображено виснажену матір, яка, притиснувши до сухих грудей мертве дитя, лине поміж хмар і зірок до Бога. Її відчайдушний крик та очі, наповнені болем і жахом, розривають серце", - зазначив Кіпа.

 

За його словами, картина була створена в Аргентині, потім потрапила до США й була подарована Українській вільній академії наук. Рішенням управи академії було ухвалено передати її до Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.

Своєю чергою Голубов зазначив, що цей витвір має не лише художнє, а й політичне значення, оскільки "засуджує акт геноциду проти українського народу, вчиненого, сталінським режимом".

"Деякий час полотно зберігатиметься в Генеральному консульстві, а згодом буде переправлено в Україну", - уточнив дипломат.


ДОВІДКА. Віктор Цимбал (1902-1968) – український художник. Навчався у Київському художньому училищі у художника Олександра Мурашка. Воював у лавах армії УНР. Жив і працював у Польщі, Чехії, Аргентині.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.