Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

Парламент Естонії Рійгікогу схвалив резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій засудив російську інтерпретацію історичних подій, які передували Другій світовій війні.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR.ee.

 

"Естонський парламент ухвалив у середу резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій, з-поміж іншого, засуджується російська інтерпретація історичних подій, які передували Другій світовій війні", - йдеться у повідомленні.

72 депутати підтримали документ, один виступив проти (Михайло Стальнухін з Центристської партії), ще 6 не голосували.

Преамбула резолюції засуджує пакт Молотова-Ріббентропа і його секретні протоколи, після підписання яких настала "окупація країн Балтії і розподіл Польщі двома тоталітарними режимами, що стало важливою передумовою початку Другої світової війни".

У резолюції висловлено підтримку Польщі та іншим європейським країнам, яких "Росія останнім часом зараховує до винуватців початку Другої світової війни".

Документ засуджує "спроби російської влади переписати історію, заперечуючи роль Радянського Союзу як одного з головних ініціаторів Другої світової війни і перекладаючи відповідальність на жертв агресії".

Естонські депутати наголошують, що Друга світова війна стала можливою як прямий наслідок підписання пакту Молотова-Ріббентропа між СРСР і Німеччиною, а нацистська Німеччина, комуністичний Радянський Союз та інші тоталітарні режими винні у небачених за масштабами в історії людства масових вбивствах, депортації і позбавленні життя і волі.

Парламент закликав уряд Естонії підтримувати збереження автентичної історичної пам'яті як в Естонії, так і в усьому світі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.