Туристи зможуть побачити «Вервольф» у первинному вигляді

Ставку Гітлера «Вервольф» в Історико-меморіальному комплексі пам’яті жертв нацизму, що на Вінниччині, планують «відновити» для туристів у первинному вигляді за допомогою технологій доповненої реальності.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор Історико-меморіального комплексу пам'яті жертв нацизму Сергій Гареник.

 

"Від ставки Гітлера "Вервольф" донині дійшли тільки брили залізобетону, після того, як її підірвали фашисти. Побачити ж зруйновані будівлі у первозданному вигляді відвідувачі зможуть вже незабаром.

Ми до нового туристичного сезону готуємо оновлений екскурсійний маршрут, де за допомогою QR-кодів можна буде зчитати всю відому на сьогодні інформацію про кожний з об'єктів, а також побачити, як вони тоді виглядали за допомогою спеціального мобільного застосунку, який створює доповнену реальність", – повідомив Гареник.

За його словами, новий екскурсійний маршрут завдовжки два кілометри матиме цифрову й аналогові складові. Він буде обладнаний інформаційними стендами зі спеціальними QR-кодами, сканування яких відкриватиме відомості про якусь із частин "Вервольфа".

Крім того, біля кожного стенду встановлять бетонні макети зруйнованих споруд, які колись були розташовані на цьому місці. Наразі розробка аналогової частини оформлення стенду вже завершується й навесні вона запрацює.

У п'яти точках ставки планують встановити реферні точки по краях залишків об'єктів, які дадуть змогу відтворювати доповнену реальність за допомогою спеціально розробленого мобільного додатку.


ДОВІДКА. Історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв нацизму – це філія Вінницького обласного краєзнавчого музею, створена 15 липня 2011 року. Комплекс складається з двох об'єктів: території колишньої ставки та братської могили військовополонених, які загинули під час будівництва "Вервольфа" поблизу селища Стрижавка Вінницького району.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.