Російський суддя назвав СРСР “незаконно утвореною державою”

Суддя Конституційного суду РФ Костянтин Арановський назвав СРСР “незаконно створеною державою”. Він також заявив, що сучасна Російська Федерація не має вважатися правонаступником “репресивно-терористичних діянь” радянської влади.

Як повідомляє "Новинарня" із посиланням на "Коммерсантъ", свою думку Арановський висловив на додаток до грудневої постанови КС про відшкодування житла, відібраного в ході радянських репресій.

 

На його думку, Росія має володіти конституційним статусом держави, "непричетної до тоталітарних злочинів".

Суддя підкреслив, що сучасна російська держава була створена не як наступник Радянського Союзу, а "замість" і "проти" нього.

При цьому суддя впевнений, що Росія має відшкодовувати шкоду, заподіяну СРСР, – але не як спадкоємець держави-винуватця, а "з вірою в правду, з позитивної відповідальності і з милосердя".

"Навіть в умовному юридичному сенсі Росії нема чого накликати на свою державну особистість провину в радянських репресіях і заміщати собою державу переможного і полеглого потім соціалізму.

Це неможливо вже тому, що його вина у репресіях та інших великих злодіяннях, починаючи з повалення законної влади Установчих зборів, безмірна і в буквальному сенсі нестерпна", – зазначив він.

Суддя називає радянську владу "незаконними партійно-державними владоутвореннями", які не можна вважати "правопопередниками конституційної державної влади".

На його думку, Російська Федерація має володіти конституційним статусом держави, "непричетної до тоталітарних злочинів ані "особисто", ані в правонаступництві".

"Ідеалізувати російську державність не обов'язково, але і в'язати її правонаступництвом з тоталітарним режимом немає підстав", – підсумовує він.

При цьому Арановський окремо зазначає, що сказане ним "не скасовує важливі аспекти в окремих випадках правонаступництва (…) в угодах, у визнанні членства в міжнародних інституціях, а також у силу утримання територій, предметів і комплексів, юрисдикцій, що дісталися Росії від колишніх публічних утворень через вичерпання їх прав на ці об'єкти або ж з їх скасуванням".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.