Парламент Сирії визнав геноцид вірмен в Османській імперії

Сирійський парламент одноголосно проголосував за визнання масового вбивства вірмен у Османській імперії на початку ХХ століття геноцидом.

Про це законодачий орган повідомив 13 лютого, пише Радіо Свобода.

Вшанування пам'яті жертв геноциду вірмен у Єревані, квітень 2019 року
Вшанування пам'яті жертв геноциду вірмен у Єревані, квітень 2019 року

Сирійські депутати ухвалили резолюцію "Щодо геноциду вірмен з боку Османської імперії" на тлі зростання напруги з сусідньою Туреччиною та протистояння на північному заході країни.

"Парламент Сирії… засуджує та визнає злочин геноциду проти вірмен з боку держави Османська імперія на початку ХХ толіття, засуджує будь-які спроби з будь-якого боку заперечувати цей злочин та спотворювати історичну правду щодо нього, а також визнає його одним із найбільш жорстоких та страшних злочинів проти людяності", – йдеться в резолюції.

Заява пролунала в період посилення напруги між Сирією та Туреччиною. Протягом останніх 10 днів Туреччина втратила 14 солдатів у Сирії і стверджує, що вбила у відповідь понад 100 сирійських військових, відданих президенту Башару Асаду.

Туреччина в останні дні наростила військову присутність в Ідлібі, останньому сирійському регіоні на захід від Євфрату під контролем збройної опозиції.

Анкара намагається зупинити наступ сирійських проурядових військ на Ідліб. 12 лютого президент Туреччини Реджеп Ердоган пообіцяв зробити "все необхідне", аби відтіснити сирійську армію.


ДОВІДКА. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть Османська імперія вдавалася до регулярних переслідувань та гонінь на вірмен. За даними низки істориків, зокрема в 1915 році було вбито понад 1,5 мільйони вірмен. Факт геноциду вірменського народу в Османській імперії визнали понад 20 держав, а також Європарламент і Всесвітня рада церков.

Туреччина традиційно заперечує звинувачення у геноциді вірмен і болісно реагує на критику з цього приводу. В Анкарі наполягають на відмові від терміну "геноцид" щодо подій 1915 року, заявляючи, що жертвами були як вірмени, так і турки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.