У Черкасах забудовник збирається знищити унікальний могильник

На місці могильника черняхівської культури у центрі Черкас планують побудувати багатоповерховий будинок.

Пам'ятка розташована по вулиці Остафія Дашковича неподалік від ТРЦ "Хрещатик-Сіті". Ділянка належить до приватного сектора, повідомляє Газета.UA із посиланням на Прочерк.info.

Знахідки з могильника Черкаси-Центр
Знахідки з могильника Черкаси-Центр

"Там під землею цілий музей – десятки поховань VI ст. до Р.Х. і IV ст. після Р.Х., тисячі артефактів, культурний шар середньовічних Черкас XV-XVIII ст. із загадками раннього етапу історії міста. І ще чимало того, про що ми і не знаємо. Пам'ятка охороняється державою", - повідомили археологи.

Окрім черняхівського могильника та середньовічного шару, на цій території зафіксований могильник скіфського часу. На сьогодні там виявлено 74 поховання із сотнями артефактів.

Археологи підкреслюють, що ділянки, на яких планується будівництво, прилягають до центральної частини могильника, де знаходиться найбільше поховань.

Згідно з законом України про "Про охорону культурної спадщини", будівництво на таких ділянках можливе лише після проведення археологічних робіт. Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів археологічної спадщини країни.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.