На Львівщині обіцяють відреставрувати 16 пам'яток XVI – XIX ст.

Депутати Львівської обласної ради затвердили фінансування програми збереження культурної спадщини на 2020-й рік. На порятунок і реставрацію старовинної архітектури поточного року з обласного бюджету виділять 21 мільйон 200 тисяч гривень, і це – 7 відсотків від загального бюджету програми капітального будівництва в області.

Про це повідомляє видання "День".

 
Поморянський замок

Йдеться про фінансування відновлювальних робіт на 16 об'єктах. Серед них, такі знакові, як, приміром, Поморянський замок (XVI-XVII ст.), котрим опікувався світлої пам'яті академік, Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький.

У списку на фінансування також палац у смт. Тартаків Сокальського району (XIX ст.), дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі (XVII ст.) і кілька дерев'яних церков, які є пам'ятками національного значення.

Зокрема, роботи планують розпочати у церквах Пресвятої Трійці (XVIII ст.) у с. Воля-Гомулецька Жовківського району, Пресвятої Богородиці у с. Заболотці на Бродівщині (XVIII ст.), с. Гостинцеве Мостиського району (XVII ст.) та Різдва Пресвятої Богородиці у с. Щирець Пустомитівського району (XVI ст.).

Реставрацію деяких храмів, приміром – собору Святого Юра у Львові, поточного року планують завершити.

За словами заступника голови ЛОДА Юрія Холода, в області близько 8500 пам'яток культурного значення, і вже 10 років не існує жодної державної програми фінансування цих об'єктів.

"Обласний бюджет з такою кількістю цінної архітектури, звісно, не дає собі ради, – говорить чиновник. – Тому намагаємося залучати кошти з різних джерел. Зокрема, міжнародних програм і грантів, як у с. Підкамінь на Бродівщині.

Але насамперед кошти з обласного бюджету намагаємося скеровувати туди, де місцеві громади розуміють цінність архітектурної спадщини і готові співфінансувати реставраційні роботи. Ну і, звісно, туди, де, на жаль, потрібні вже протиаварійні роботи. Кожен об'єкт прагнемо реставрувати комплексно за принципом "краще зробити менше, але від початку і до кінця".

На думку директора департаменту архітектури та містобудування облдержадміністрації Степана Скрипа, доречно створити довкола Львова особливий туристичний маршрут, на якому подорожні могли б оглянути старовинні дерев'яні церкви.

"До ідеї розробити такий, я знаю, вже прийшли громадські кола", – говорить Степан Скрип. І додає, що "такі речі" потрібні місту, бо скоро воно "задушиться" у натовпі туристів.

Також очільник департаменту ЛОДА вважає, що реформа децентралізації – це добрий крок до того, щоб і львівська влада вже думала і про нові туристичні маршрути, і про програму співфінансування реставрації цих пам'яток у довколишніх селах.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.