У Львові урочисто відкрили готельний номер імені Василя Вишиваного. ФОТО

10 лютого, з нагоди 125-річчя від дня народження видатного політичного діяча, поета, полковника Легіону Січових Стрільців та Армії УНР, чільного діяча УНР, Вільгельма фон Габсбурга, який увійшов в історію під іменем Василь Вишиваний у конгрес арт-готелі ʺBANKHOTELʺ відбулось урочисте відкриття номеру.

Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА

Передувала урочистому перерізанню стрічки освітня лекція від кандидатів історичних наук Є. Чернецького та А. Кобилянського про постать полковника Легіону Січових Стрільців.

У межах заходу відбулось спецпогашення маркованого конверта, присвяченого 125-річчю від дня народження Василя Вишиваного.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА

Як зазначив керівник Львівської дирекції ʺУкрпоштиʺ Микола Ростов, марка із зображенням Василя Вишиваного також є дійсною. Відтак кожен охочий зможе відправити листа із нею у будь-яких куточок нашої планети і ще раз нагадувати людям про цю непересічну історичну постать.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА


ДОВІДКА. Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький (1895—1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські воїни під час Першої світової Війни.

Навесні 1918 року Вільгельм Габсбург очолив "Групу архикнязя Вільгельма" австрійського війська, до якої входив і Легіон Українських січових стрільців.

За Берестейським мирним договором це формування в складі австрійської армії ввійшло в Українську Народну Республіку на правах союзника.

У вересні 1919 року за Директорії Габсбурга призначили головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

З березня 1920 року Василь Вишиваний жив в еміграції у Відні, Австрія, і через несприйняття союзу з Польщею більше не співпрацював з УНР.

У роки Другої світової війни він брав участь в антинацистському русі Опору, підтримував контакти з ОУН та французькою розвідкою.

26 серпня 1947 року Вільгельма Габсбурга заарештувала радянська контррозвідка СМЕРШ і вивезла до Києва. Помер ерцгерцог у Лук'янівській в'язниці 18 серпня 1948 року. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.