Спецпроект

У Києві презентували видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник»

У Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія» презентували науково-довідкове видання «Меморіальна бібліотека Джеймса Мейса в НаУКМА: путівник». У путівнику представлено опис книжкової та архівної колекції відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча Джеймса Мейса.

Матеріали з його особистої колекції до Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" передала у 2005 році вдова дослідника Наталя Дзюбенко-Мейс, повідомляє Національний музей Голодомору-геноциду.

 

На підставі цієї колекції було сформовано Меморіальну бібліотеку Джеймса Мейса НаУКМА. Крім повного опису книжкового зібрання й архівних документів дослідника, до путівника увійшла бібліографія праць Джеймса Мейса — книжки, статті з газет і часописів, збірників, енциклопедій, матеріали конференцій.

Нове видання презентувала директорка Національної бібліотеки НаУКМА Тетяна Чорна. Вона розповіла про підготовку путівника та про важливість подібних видань. Особиста бібліотечна колекція може багато розповісти про її власника — вона відбиває його особисті зацікавлення та вподобання.

Презентацію продовжила Тетяна Ярошенко — віцепрезидентка з наукової роботи НаУКМА, яка розповіла про внесок Джеймса Мейса у дослідження теми Голодомору.

Таїсія Сидорчук — керівниця Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака, яка долучилася до упорядкування путівника, розповіла про свій досвід роботи над виданням.

Вона зазначила, що матеріали у путівнику систематизовано за тематико-видовим принципом. Він складається з двох частин: книжкові видання та опис архіву Джеймса Мейса. Основна частина книжкової колекції – понад 1,5 тис. видань.

Перший заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Ірина Батирєва наголосила на важливій ролі Джеймса Мейса у дослідженні теми Голодомору та у визнанні Голодомору геноцидом української нації. Збірка його документів є важливим джерелом у вивченні не лише теми Голодомору, а й у дослідженні радянських репресій в Україні та їхніх наслідків.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.