З Лук’янівського СІЗО зняли “народну” таблицю на честь повстання “холодноярців”. ФОТО

У понеділок, 10 лютого, під входом до Лук’янівського СІЗО в Києві відбувся мітинг громадських активістів, які вимагають встановити на слідчому ізоляторі меморіальну дошку на честь повстання “холодноярців” і старшин Армії УНР у цій тюрмі 1923 року.

Як передає "Новинарня", учасники зібрання висловили обурення з приводу того, що силовики зняли інформаційну таблицю, розміщену на мурі СІЗО напередодні, в річницю повстання.

 
Фото: "Новинарня"

Пам'ять про повстання героїв Холодного Яру під час повторної акції вшанували концертом фолк-гурту "Хорея козацька" (лідер – Тарас Компаніченко). Концерт під Лук'янівським СІЗО відбувся ввечері, попри дощ та сильний вітер, прийшли десятки небайдужих киян.

Організатором заходу став громадський рух "Захистимо Протасів Яр".

Представник громади Протасового Яру Роман Ратушний оголосив, що писатиме заяву про крадіжку встановленої  інформаційної дошки.

Водночас стало відомо, що за встановлення цієї дошки поліція оштрафувала самого Ратушного. Він також заявив, що буде оскаржувати штраф у суді.

Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку
Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку "холодноярцям"
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Серед інших, на мітингу-концерті був присутній президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Коваль розповів, що існує рішення КМДА за 1997 рік про те, що на Лук'янівському СІЗО за адресою вул. Дегтярівська, 13 має бути встановлена меморіальна дошка на честь повстання "холодноярців" 9 лютого 1923 року.

Коваль надав документи, які засвідчують існування такого рішення:

 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"
 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Депутат Київради Володимир Назаренко на акції пообіцяв викликати на комісію керівництво СІЗО за саботаж виконання цього рішення міської адміністрації.

Цього ж дня активісти заявили про намір за місяць встановити на мурі СІЗО повноцінну меморіальну дошку, оскільки мають дозвіл Київської міськдержадміністрації від 1997 року.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.