АНОНС: Лекція "Невідома українська революція: боротьба за вільний спорт"

У Києві пройде лекція про українську “олімпійську революцію”. Йтиметься, зокрема, про боротьбу за право брати участь у світових спортивних змаганнях у 1950-1990-х роках, а також про роль наших спортсменів у подіях Революції Гідності й Російсько-української війни.

Інформація, яка могла б залишитися прихованою, стала відкритою для українського суспільства, повідомляють організатори – Національний музей Революції Гідності.

 

"Революція на граніті, Помаранчева Революція, Революція Гідності – у кожній з них брали участь спортсмени. І пластуни, і з інших спортивних товариств за кордоном.

Спорт став тим інструментом, завдяки якому українська діаспора боролася за те, щоб українці окремо виступали в Олімпійських іграх та інших змаганнях від СРСР у 50-90-х роках", – розповів лектор Олексій Лях-Породько.

Також серед представників олімпійського руху були Герої Небесної Сотні. Зокрема, це Дмитро Максимов – майстер спорту України з дзюдо Дефлімпійських ігор 2013 року, бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед нечуючих у 2012 році.

Анатолій Жаловага – професійний гандболіст, кандидат в майстри спорту. Загинув на вулиці Інститутській у центрі Києва від кулі снайпера у лютому 2014 року.

Юрій Пасхалін – штангіст, був розстріляний на Майдані автоматною чергою в спину. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги в Будинку профспілок на майдані Незалежності. Віктор Швець – майстер спорту з академічного веслування та володар Кубка України.

Лекція присвячена організаціям, які боролися за вільний український спорт, зокрема, Український Олімпійський Комітет, Антибільшовицький блок народів, Українська Спортова Централя Америки й Канади, Олімпійська Комісія Світового Конгресу Вільних Українців, Підпільна Пошта України та багатьом іншим українським інституціям і легендарним постатям.


На лекції дізнаєтеся:

• Хто з Героїв Небесної Сотні належав до олімпійської спільноти?

• Хто ці історичні постаті, які захищали право українців представляти себе на міжнародних спортивних змаганнях у радянські часи?

• Завдяки яким світовим та українським спортивним організаціям відбулася "олімпійська революція"?

• Чому "олімпійська революція" схожа на Революцію Гідності?


Лектор: Олексій Лях-Породько – засновник щомісячного онлайн журналу "Спортивний родовід", який видається в Україні та за кордоном, метою якого є збереження історії тіловиховання, спортивного та олімпійського руху як національної пам'яті України. Ведучий програми "Спортивні історії" на Емігрантському радіо.


Час: 11 лютого, вівторок, 18.30


Місце:
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт
: 0442225014, 0986611833, 0683280792, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Необхідно зареєструватися.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.