Що буде із закритим Будинком учителя — Кличко розповів про майбутнє будівлі

Столична влада готує проєкт з реконструкції Будинку учителя.

Про це сказав мер Києва Віталій Кличко під час засідання Київради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми були вимушені закрити Будинок вчителя. Йому більше 100 років, жодного разу реконструкції не було, там дерев'яне перекриття. Будинок знаходиться в аварійному стані. Експерти кажуть, що обов'язково там має бути реконструкція.

Зараз розробляється проєкт. Як тільки буде проєкт, ми зможемо сказати кошторис. Це буде непроста реконструкція і реставрація будинку", - зазначив Кличко.

За його словами, орієнтовна вартість – близько мільярда гривень, однак точні цифри можна буде назвати, коли буде готовий проєкт реконструкції.


Споруда Київського міського будинку вчителя є пам'яткою архітектури, історії, культури, історичного середовища національного значення, яку було побудовано 1910-1911 роках.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.