ЦДВР презентував онлайн-колекцію документів про полковника УПА Василя Левковича

До століття полковника Української повстанської армії Василя Левковича — «Вороного» Центр досліджень визвольного руху публікує у вільному доступі раніше таємні архівні матеріали про нього.

Про це "Історичній правді" повідомили в ЦДВР.

Василь Левкович
Василь Левкович
Фото: Архів ЦДВР

Оцифроване підпільне листування, матеріали слідчої справи та розпорядження про направлення наряду ГУЛАГу від МВД СРСР для конвоювання в один з "особых лагерей" уже засудженого Василя Левковича відтепер доступні онлайн на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

До колекції увійшло листування Левковича з колегами, а також особисті листи до дружини Ярослави, які потрапили до рук комуністичних спецслужб.

Окрім цього публікуються донесення від агентів, які стежили за діяльністю офіцера підпільної армії у таборі. Примітно, що "тюремно-табірна" частина колекції починається з постанови на арешт, виданої на майже на місяць пізніше фактичного арешту.

З постанови щодо заведення справи оперативної розробки на Левковича
З постанови щодо заведення справи оперативної розробки на Левковича
Джерело: ГДА СБУ

Василь Левкович — "Вороний" народився 6 лютого 1920 року. Член ОУН з 18 років, у 1941 році вирушив на Центральну Україну у складі "похідних груп" для проголошення відновлення незалежності. З березня 1943 року — вояк Української повстанської армії, де пройшов шлях до майора і командувача воєнною округою "Буг". 

У грудні 1946 року його заарештували. Після року слідства у Тюрмі на Лонцького у Львові та у Києві був засуджений до 25 років ув'язнення, опісля тримали під постійним стеженням. У підпіллі його вважали загиблим і звання полковника надали посмертно. 

Обкладинка архівної Кримінальної справи Левковича
Обкладинка архівної Кримінальної справи Левковича
Джерело: ГДА СБУ

Після розвалу СРСР, вже в незалежній Україні, справу Левковича переглянули та реабілітували — довідку про це також можна знайти в опублікованих документах. Василь Левкович помер  у 2012 році. 


Електронний архів — Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів.

Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольний рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна знайти більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

 

ДОВІДКА. Левкович Василь - "Вороний", "Роман", "Холод", "Чернець", "Чубатий"; (06.02.1920 — 13.12.2012), нар. с. Люблинець Старий Любачівського пов. (нині Польща); пом. м. Львів.

Один із перших командирів повстанських відділів на Волині. Командир ВО "Буг" (кін. 04.1944–17.12.1946); хорунжий УПА (23.05.1944), поручник (15.04.45), сотник (31.08.1945), майор (22.01.1946), полковник (18.12.1946); відзначений Бронзовим Хрестом бойової заслуги і Золотим Хрестом бойової заслуги ІІ класу (8.02.1946).

Потрапив у непритомному стані до рук МҐБ, захищаючись у криївці.

22 липня 1947 року Військовий трибунал військ МВД Київської області засудив Левковича до 25 років виправно-трудових таборів. Він повністю відсидів строк покарання і був звільнений з Дубравного табору 7 грудня 1971 року.

До останніх днів Василь Левкович займав активну позицію у відновленні історичної правди про Українську повстанську армію, тісно співпрацюючи із Центром досліджень визвольного руху. Відзначений Орденом Ярослава Мудрого V ступеню та Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню. Почесний громадянин м. Червонограда з 2007 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.