Спецпроект

У Львові збиратимуть докази для визнання Шептицького Праведником світу

Міський голова Львова Андрій Садовий закликав зібрати більше свідчень про участь митрополита Андрея Шептицького у порятунку єврейських дітей в часи Голокосту для визнання його Праведником народів світу.

Про це йшлося під час церемонії вшанування родин Праведників, повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Думаю, було б правильно, щоб ми тут, у Львові, створили громадську раду, зібрали більше свідчень тієї жертовності, яку проявляв митрополит Андрей, рятуючи єврейських дітей, щоб він був визнаний Праведником народів світу.

Це буде чесно і справедливо. Прошу всіх долучатися й подавати таку інформацію. Це дуже важливо", - наголосив Садовий.

Львівський мер нагадав, що економіст і письменник Курт Левін, колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд, Нобелівський лауреат Роальд Гофман дітьми були врятовані українськими греко-католиками в Унівському монастирі завдяки митрополиту Шептицькому.

"Таких історій є сотні, тисячі, коли римо-католики чи греко-католики рятували єврейських дітей. Дуже часто це робилось під великим патронатом митрополита Андрея Шептицького — людини, яка є символом України, і яка дуже багато зробила для нашої держави", - зазначив він.

Про важливість визнання Шептицького Праведником народів світу Садовий говорив також під час особистої зустрічі з послом Ізраїлю в Україні Джоелем Ліоном.

Посол у відповідь запропонував звернутись до спеціальної комісії центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", яка, власне, і займається присвоєнням цього звання, та надати свіжі докази.


Нагадаємо, що раніше головний рабин України Моше Реувен Асман спільно з представниками УГКЦ та наукових кіл звернулись до Яд Вашем із проханням надати митрополиту Шептицькому почесне звання Праведника народів світу.

Звернення підтримав і Президент України. Втім, у спеціальній комісії відмовили та зазначили, що готові повторно розглянути звернення у разі, якщо їм нададуть невідомі досі документи та свідчення, що висвітлюють діяльність Андрея Шептицького під час війни.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.