Звернення колективу історичного факультету КНУ ім. Шевченка щодо депутата Брагара

1 лютого до студії одного з телеканалів зателефонувала жінка і запитала політиків, як їй прожити на пенсію розміром у 2 тисячі гривень при високих цінах на комунальні послуги. Одним із гостей був нардеп від "Слуги народу" Євгеній Брагар. У відповідь на питання пенсіонерки він запропонував їй продати собаку "елітної породи" і спокійно заплатити за комуналку.

"Історична правда" публікує звернення колективу історичного факультету КНУ ім. Шевченка щодо депутата Брагара. Звернення розміщене на веб-сторінці факультету.

 

"Останніми днями в інформаційному просторі нашої держави не сходить з вуст обговорення одіозних висловлювань та дій колишнього аспіранта і випускника історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, народного депутата Євгена Брагара.

Чимало громадян справедливо обурюється з приводу того, "як така людина могла навчатися у провідному університеті", "як його виховували" тощо.

Не відкидаючи відповідальності за поведінку обраного народом представника найвищого законодавчого органу, підкреслюємо, що в університеті навчають всіх однаковим цінностям: любові до свого народу і країни, справедливості, зваженості й толерантності в діях та коректності у висловлюваннях.

Проте, на жаль, далеко не всі однаково засвоюють отриману науку. Хтось із випускників університету (як Василь Симоненко, В'ячеслав Чорновіл, Валерій Марченко та десятки інших) пішли на "ешафот" заради порятунку свого народу, а хтось служив та служить "іншим богам", сповідує протилежні ідеали.

На жаль, ми не завжди здатні проникнути в уми і душі наших діючих студентів, а, тим більше, колишніх вихованців. Не можемо відгородити їх від нездорових суспільно-політичних впливів, від глобального інформаційного простору.

Але ми можемо всіх твердо запевнити, що робитимемо все від нас залежне для того, аби патріотів і гідних громадян в Україні було якомога більше" - йдеться у зверненні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.