Меценати подарують Художньому музею 222 графічні роботи Кричевського

Надзвичайно цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського передадуть Національному художньому музею України спільнота Alumni kmbs (групи РМВА-14, ЕМВА-27) і друзі музею.

Як повідомляється на сайті NAMU, урочиста подія відбудеться у суботу, 1 лютого, о 16:00, передає Укрінформ.

 

"У фондах NAMU вже є 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського. Завдяки меценатам збірка музею поповниться 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а й дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.

"1 березня музей разом із групою меценатів оголосять відкритий конкурс для дослідників колекції", - повідомили в NAMU.

Довідково. Федір Кричевський (1879 – 1947) – перший ректор Української академії мистецтв, один із найважливіших українських художників ХХ століття.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.