Меценати подарують Художньому музею 222 графічні роботи Кричевського

Надзвичайно цінну колекцію графіки видатного українського художника Федора Кричевського передадуть Національному художньому музею України спільнота Alumni kmbs (групи РМВА-14, ЕМВА-27) і друзі музею.

Як повідомляється на сайті NAMU, урочиста подія відбудеться у суботу, 1 лютого, о 16:00, передає Укрінформ.

 

"У фондах NAMU вже є 35 одиниць графіки, 55 живописних робіт, архів художника і навіть мольберт Кричевського. Завдяки меценатам збірка музею поповниться 222 графічними роботами майстра з приватної колекції Ольги Гершуні, чия родина отримала архів художника від його вдови, Наталії Павлівни Кричевської", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, вперше в українській практиці меценати не просто передають музею один, кілька чи кільканадцять творів, а й дбають про подальше життя колекції, її дослідження, видання монографії за результатами дослідження.

"1 березня музей разом із групою меценатів оголосять відкритий конкурс для дослідників колекції", - повідомили в NAMU.

Довідково. Федір Кричевський (1879 – 1947) – перший ректор Української академії мистецтв, один із найважливіших українських художників ХХ століття.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.