Археологи виявили вантажний корабель на дні річки в Польщі

У Польщі в річці Вісла археологи виявили залишки великого вантажного корабля, який затонув кілька сотень років тому.

Про це повідомляє "Апостроф" з посиланням на Nauka w Polsce.

 

Дослідження провели члени Товариства археологів майбутнього за підтримки Варшавського університету. Вони обстежили декілька кілометрів дна річки. Їм вдалося знайти декілька затонулих кораблів. Один з них відрізняється величезними розмірами, до того ж він добре зберігся.

"Ймовірно, це була Шкута – велике дерев'яне вантажне плоскодонне парусно-гребне судно. Такий тип суден широко використовувався з XIV до XVIII століття. Довжина затонулого корабля становила 37 метрів, а ширина – шість метрів", - сказав керівник проекту, підводний археолог Артур Брзошка.

Дослідження ускладнюють два фактори: каламутна вода і швидка течія в місці катастрофи. За словами археологів, видимість під водою не перевищує 10-20 см. Тому археологам поки не вдалося знайти предмети, які могли б бути пов'язані з цим судном, наприклад, товари, які на ньому перевозили.

"Втім, не думаю, що ми можемо на багато що розраховувати. На мій погляд, Шкута, швидше за все, перевозила зерно в Гданськ. Такий вантаж не мав жодного шансу на збереження", - зазначив Брзошка.

За його словами, судна типу "Шкута" для Польщі є вкрай рідкісною знахідкою. Один з таких кораблів був знайдений у 2018 році в місті Черськ. На сьогоднішній день він вважається найбільш збереженим. Однак знайдене судно здатне зайняти його місце.

Встановити точний вік знайденого корабля поки неможливо. Однак вчені говорять, що раніше на цій же ділянці річки були знайдені два кораблі XVI і XIX століть. Тип першого з цих суден визначити не вдалося. А друге було баржею, призначеною для плавання по каналах і річках.


До слова, під час дослідження підводні археологи також виявили залишки мосту, збудованого німцями в роки Другої світової війни.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.